пірити

Пірити, -рю, -риш

гл.

1) О дождѣ: сильно лить = піжити 1. А на дворі дощ такий пірить. О. 1862. VIII. 40.

2) Бить, колотить. Грин. III. 446.

Значення в інших словниках

1. пірити — пі́рити 1 дієслово недоконаного виду дуже лити — про дощ розм. пі́рити 2 дієслово недоконаного виду сильно бити розм.  Орфографічний словник української мови
2. пірити — -рить, недок., розм. 1》 Дуже лити (про дощ). 2》 Сильно бити, завдавати побоїв кому-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пірити — ПІ́РИТИ, рить, недок., розм. 1. Дуже лити (про дощ). Надворі дощ такий пірить (Сл. Б. Грінченка). 2. Сильно бити, наносити побої кому-небудь.  Словник української мови у 20 томах
4. пірити — ЛИ́ТИ (сильно, безперервно текти — про дощ), ЛЛЯ́ТИ рідше, СИ́ПАТИ, ЦІДИ́ТИ, ПЕРІ́ЩИТИ підсил., ХЛЯ́ПАТИ розм., ХЛЯПОТІ́ТИ підсил. розм., ПРА́ТИ підсил. розм., РЕПІ́ЖИТИ підсил. розм., ТЮ́ЖИТИ підсил. розм., ПІ́ЖИТИ підсил. розм., ПІ́РИТИ підсил. розм.  Словник синонімів української мови
5. пірити — ПІ́РИТИ, рить, недок., розм. 1. Дуже лити (про дощ). Надворі дощ такий пірить (Сл. Гр.). 2. Сильно бити, наносити побої кому-небудь.  Словник української мови в 11 томах