пір'я

Пір'я, -р'я

с.

1) соб. Перья. Як павине пір'я на спід потоне. Макс.

2) Плавники рыбы. Драг. 1. ум. пір'ячко.

Значення в інших словниках

1. пір'я — пі́р'я іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. пір'я — -я, с., збірн. Сукупність пір'їн, що ростуть на шкірі птахів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пір'я — ПІ́Р'Я, я, с., збірн. Сукупність пір'їн, що ростуть на шкірі птахів. Тіло грака, як і всіх птахів, вкрите пір'ям (з навч. літ.); Квочка з курчатами кублилась на грядках і .. сердито квоктала та стовбурчила пір'я (М. Коцюбинський); * Образно. Оце зима!...  Словник української мови у 20 томах
4. пір'я — пі́р'я: ◊ пха́ти чуже́ пі́р'я у свій хвіст зрікатися свого, зраджувати (ст): – А потім, потім то я вже дома. – Цим скороченням, що він уже тут, Ясько хотів перервати дальшу розмову на тему свого повернення на дорогу...  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. пір'я — Характерні зроговілі утворення епітелію, що вкривають тіло птахів; покривні п. складаються зі стрижня та борідок, визначають загальний вигляд (забарвлення, форму) і виконують важливу роль у процесі польоту; пухове п. виконує ізоляційну функцію.  Універсальний словник-енциклопедія
6. пір'я — ПІ́Р'Я (сукупність пір'їн, що ростуть на тілі птаха), ОПЕ́РЕННЯ, ПЕРО́, ПУХ (дрібні, ніжні пір'їни). Стоїть Пеньок сосновий, а на йому Червоний півничок сидить І сяє в пір'ї золотому (Я.  Словник синонімів української мови