Словник української мови Грінченка

п'януватий

П'януватий, -а, -е

Немного пьяный, выпивши. Черк. у.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. п'януватий — п'янува́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. п'януватий — див. п'яний  Словник синонімів Вусика
  3. п'януватий — -а, -е. Трохи п'яний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. п'януватий — П'ЯНУВА́ТИЙ, а, е. Трохи п'яний. На його обличчі вираз безтурботного вдоволення. П'янувата посмішка ніби говорить: “Тепло на світі, мир на землі, а на столі горілка. Чого ж іще треба?” (С. Журахович).  Словник української мови у 20 томах