Пятиглавый. Знає ту... п'ятиголову.... церкву. К. ЧР. 81.
Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках
п'ятиголовий —
п'ятиголо́вий прикметник
Орфографічний словник української мови
п'ятиголовий —
-а, -е. Який має п'ять голів. П'ятиголова казкова потвора.
Великий тлумачний словник сучасної мови
п'ятиголовий —
П'ЯТИГОЛО́ВИЙ, а, е. 1. Який має п'ять голів. П'ятиголова казкова потвора. 2. рідко. Те саме, що п'ятиба́нний. Рідко, може єсть на Вкраїні добра людина, щоб їзжила вік, та не була в Києві.
Словник української мови у 20 томах