Словник української мови Грінченка

п'ятиголовий

П'ятиголовий, -а, -е

Пятиглавый. Знає ту... п'ятиголову.... церкву. К. ЧР. 81.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. п'ятиголовий — п'ятиголо́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. п'ятиголовий — -а, -е. Який має п'ять голів. П'ятиголова казкова потвора.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. п'ятиголовий — П'ЯТИГОЛО́ВИЙ, а, е. 1. Який має п'ять голів. П'ятиголова казкова потвора. 2. рідко. Те саме, що п'ятиба́нний. Рідко, може єсть на Вкраїні добра людина, щоб їзжила вік, та не була в Києві.  Словник української мови у 20 томах