Значення в інших словниках
-
ревіти —
реві́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
ревіти —
(- вола) рикати; (- людей) лементувати, РЕПЕТУВАТИ, ЗН. співати; (- бурю) вити, завивати, скиглити, голосити; ЖМ. плакати, ридати; (- гармати) гуркотіти, гримотіти.
Словник синонімів Караванського
-
ревіти —
див. плакати
Словник синонімів Вусика
-
ревіти —
[реив’ітие] -ву, -веш, -веимо, -веите; мин. -в'іў, -в'іла; нак. -ви, -в'іт'
Орфоепічний словник української мови
-
ревіти —
і ревти, -ву, -веш; мин. ч. ревів, ревіла, -ло і рів, ревла, -ло; недок. 1》 Видавати рев, ревіння (про тварин). || Несамовито кричати, лементувати (про людину). || Сповнюватися ревом, ревінням, нестямним криком, ґвалтом, шумом, гуркотом і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
ревіти —
РЕВІ́ТИ, РЕВТИ́, ву́, ве́ш; мин. ч. реві́в, реві́ла, ло і рів, ревла́, ло́; недок. 1. Видавати рев, ревіння (про тварин). По улицях воли Ревуть голодні (Т. Шевченко); Ведмеді ревли басом, аж дуги тряслися (І.
Словник української мови у 20 томах
-
ревіти —
Вже той реве, що воли й корови бере. В давнині дзвін сповіщав, що б нести князю данину в натураліях. Давно обовязково треба було іти до церкви в неділю і свята, а хто без важної причини не пішов, того грабили, забираючи вола, або корову...
Приповідки або українсько-народня філософія
-
ревіти —
ГУДІ́ТИ (видавати протяжні низькі звуки), ГУСТИ́, ГУГОТІ́ТИ, ГУГОНІ́ТИ, ГУГНИ́ТИ (ГУГНІ́ТИ) розм.; СТУГОНІ́ТИ, ДУДНІ́ТИ, ДУДОНІ́ТИ підсил., ДУДІ́ТИ розм. (глухо); РЕВІ́ТИ, РЕВТИ́ (сильно); ФУ́РКАТИ, ФУРЧА́ТИ, ФУРКОТІ́ТИ підсил., ФУРКОТА́ТИ підсил. (перев.
Словник синонімів української мови
-
ревіти —
Реві́ти, реву́, реве́ш; реві́в, -ві́ла
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
ревіти —
РЕВІ́ТИ і РЕВТИ́, ву́, ве́ш; мин. ч. реві́в, реві́ла, ло і рів, ревла́, ло́; недок. 1. Видавати рев, ревіння (про тварин). По улицях воли Ревуть голодні (Шевч., II, 1953, 150); Ведмеді ревли басом, аж дуги тряслися (Фр.
Словник української мови в 11 томах