Словник української мови Грінченка

ржавий

Ржавий, -а, -е

Ржавый (о желѣзѣ, водѣ, травѣ). Хвіртка на ржавих завісах. Кв.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. ржавий — ржа́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. ржавий — див. ІРЖАВИЙ.  Словник синонімів Караванського
  3. ржавий — див. іржавий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ржавий — РЖА́ВИЙ див. іржа́вий.  Словник української мови у 20 томах
  5. ржавий — РУДИ́Й (червоно-жовтого кольору, забарвлення), РИ́ЖИЙ, ІРЖА́ВИЙ (РЖА́ВИЙ), РУДОВОЛО́СИЙ (з волоссям такого кольору); БУЛА́НИЙ (про масть коня — світло-рудий); РУДУВА́ТИЙ, РИЖУВА́ТИЙ, РУДА́ВИЙ (РУДЯ́ВИЙ) розм. (трохи рудий). І згадую Україну.  Словник синонімів української мови
  6. ржавий — Іржа́вий і ржа́вий, -ва, -ве ржа́вий і іржа́вий, -ва -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. ржавий — РЖА́ВИЙ див. іржа́вий.  Словник української мови в 11 томах