Словник української мови Грінченка

рогіз

Рогіз, -го́зу

м. Болотное растеніе, Typha angustifolia. ЗЮЗО. І. 140. Котл. Ен. III. 64. О. 1862. І. 55. Покинь сани, візьми віз, та й поїдем по рогіз. Ном. № 546.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. рогіз — рогі́з іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. рогіз — -гозу, ч. Багаторічна трав'яниста рослина родини рогозових; листя використовується для виготовлення мотузків, плетених виробів, паперу і т. ін., а кореневище – як цінний корм для деяких тварин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рогіз — РОГІ́З, го́зу, ч. Багаторічна трав'яниста рослина родини рогозових; листя використовується для виготовлення мотузків, плетених виробів, паперу і т. ін., а кореневище – як цінний корм для деяких тварин. Заходимо в хату ..  Словник української мови у 20 томах
  4. рогіз — Рослина родини рогозових, поширена на всій земній кулі; вис. до 2,5 м; квітки дрібні, зібрані у щільні коричневі суцвіття — початки; росте на берегах водойм; зі стебел плетуть кошики; молоді рослини згодовують худобі.  Універсальний словник-енциклопедія
  5. рогіз — РОГІ́З бот., РОГОЗА́, ЧАКА́Н. Осока та рогіз за ніч помітно підтяглися вгору (Ю. Збанацький); Дмитро Іванович вийняв з-під соломи обплетений рогозою жбан (О. Сизоненко); З невідомих нікому озер і порослих чаканом рівчаків ми вибралися до головного гирла Гадюки ще завидна (О. Досвітній).  Словник синонімів української мови
  6. рогіз — Рогі́з, -гозу́ (ч. р.) і рогоза́, -зи́ (ж. р.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. рогіз — РОГІ́З, го́зу, ч. Багаторічна трав’яниста рослина родини рогозових; листя використовується для виготовлення мотузків, плетених виробів, паперу і т. ін., а кореневище — як цінний корм для деяких тварин. Заходимо в хату..  Словник української мови в 11 томах