розан

Розан, -на

м. Розга. Дали йому добрих розанів. Повели, пане сотнику, возмутити її розанами. Кв. І. 100.

Значення в інших словниках

1. розан — -а, ч., заст., розм. Різка (у 1 знач.). Дати розанів заст. — побити різками.  Великий тлумачний словник сучасної мови