Словник української мови Грінченка

розбештати

Розбештати, -таю, -єш и розбештувати, -тую, -єш

гл. Разбаловать, развратить. О. 1862. І. 72. Оці його могоричі та трахтирі і розбештали. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.

Словник української мови Грінченка