Значення в інших словниках
-
розбирати —
(собі): багато собі дозволяти, забагато вимагати [IV]
Словник з творів Івана Франка
-
розбирати —
розбира́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
розбирати —
(зрук) брати; (товар) розкуповувати; (машину) демонтувати, роз-, жм. розкручувати; (намет) складати, збирати; (книжки) сортувати, перебирати; (діло) розглядати, РОЗСЛІДУВАТИ, вести слідство; (дії) аналізувати; (почерк) читати; (латину) розуміти...
Словник синонімів Караванського
-
розбирати —
-аю, -аєш, недок., розібрати, розберу, розбереш, док. 1》 перех.Брати, забирати все (всіх) по одному або частинами. || розм. Те саме, що розкуповувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
розбирати —
1. (будинок) валити, повалити, завалювати, завалити, звалювати, звалити, розвалювати, розвалити, (машину) розкладати, розкласти, порозкладати, (папери) дивитися, подивитися, передивлятися, передивитися, продивлятися, продивитися, перегортувати...
Словник чужослів Павло Штепа
-
розбирати —
РОЗБИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗІБРА́ТИ, розберу́, розбере́ш, док. 1. кого, що. Брати, забирати все (всіх) по одному або частинами.
Словник української мови у 20 томах
-
розбирати —
(аж) ре́готи беру́ть кого і без додатка. Кому-небудь дуже хочеться сміятися; хтось дуже сміється. — Ану глянь у дзеркало, козак Китиця…— Ой, гарно, аж реготи беруть,— хихикнула Домка (В. Кучер). ре́гіт розбира́є. — Смійтеся, смійтеся! — каже Пищимуха.
Фразеологічний словник української мови
-
розбирати —
АНАЛІЗУВА́ТИ (розчленовувати ціле на складові частини, піддавати критичній оцінці — перев. про логічний характер дослідження), РОЗГЛЯДА́ТИ, РОЗБИРА́ТИ. — Док.: проаналізува́ти, розгля́нути, розібра́ти.
Словник синонімів української мови
-
розбирати —
РОЗБИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗІБРА́ТИ, розберу́, розбере́ш, док. 1. перех. Брати, забирати все (всіх) по одному або частинами.
Словник української мови в 11 томах