розвеселитися

Розвеселя́тися, -ля́юся, -єшся

сов. в. розвесели́тися, -лю́ся, -ли́шся, гл. Развеселяться, развеселиться. Грин. III. 55. Чуб. III. 147. Як о тобі спогадаю, то й розвеселюся. Чуб. V. 277.

Значення в інших словниках

1. розвеселитися — розвесели́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розвеселитися — [розвеисеилитиес'а] -л'ус'а, -лис':а, -лиц':а, -лиемос'а, -лиетес'а, -л'ац':а; нак. -лис'а, -л'іц':а  Орфоепічний словник української мови
3. розвеселитися — див. розвеселятися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. розвеселитися — РОЗВЕСЕЛИ́ТИСЯ див. розвеселя́тися.  Словник української мови у 20 томах
5. розвеселитися — ВЕСЕЛИ́ТИСЯ (проводити час у розвагах, веселощах), ЗАБАВЛЯ́ТИСЯ, РОЗВАЖА́ТИСЯ, ЗВЕСЕЛЯ́ТИСЯ. — Док.: розвесели́тися, заба́витися, розва́житися. Еней один не веселився, йому немиле все було (І.  Словник синонімів української мови
6. розвеселитися — РОЗВЕСЕЛИ́ТИСЯ див. розвеселя́тися.  Словник української мови в 11 томах