розвестися

Розводитися, -джуся, -дишся

сов. в. розвестися, -дуся, -дешся, гл.

1) Разводиться, развестись, разойтись. Нам (чоловікові й жінці) і сходитись не треба було, а розвестись і Бог велів. Левиц. І. 521. Розведеться з жінкою. Єв. Мр. X. 11.

2) Разниматься, разняться.

3) Разводиться, развестись, расплаживаться, расплодиться, размножиться. Ном. № 14217. Малих (дві риби) укинули у воду, щоб розводились. Чуб. І. 144.

4) Распространяться, распространиться (о словесномъ или письменномъ изложеніи). Письмо було коротеньке. Батько знать не мав часу розводитись. Левиц. Пов. 287.

Значення в інших словниках

1. розвестися — Розпуститися, розбеститися [IV]  Словник з творів Івана Франка
2. розвестися — розвести́ся дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. розвестися — Розве́стися, розво́дитися. 1. Зчинитися. Дальше розвелась велика сварка межи Тиміньским і Козаркевичом, редактором “Буковиньских BföoMoemuü” (Б., 1895, 6, 4). 2. тільки недок. в., перен. (над чим?). Зупинятися (на чому?), докладно пояснювати (що?).  Українська літературна мова на Буковині
4. розвестися — див. розводитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. розвестися — РОЗВЕСТИ́СЯ див. розво́дитися.  Словник української мови у 20 томах
6. розвестися — РОЗЛУЧИ́ТИСЯ (розірвати шлюб з кимсь), РОЗІЙТИ́СЯ, РОЗВЕСТИ́СЯ, РОЗЖЕНИ́ТИСЯ розм., РОЗШЛЮ́БИТИСЯ розм. — Недок.: розлуча́тися, розхо́дитися, розво́дитися. Пройшла чутка про те, що Чумак розлучився з дружиною (Ю.  Словник синонімів української мови
7. розвестися — РОЗВЕСТИ́СЯ див. розво́дитися.  Словник української мови в 11 томах