Словник української мови Грінченка

розвідати

Розвідати, -ся

см. розвідувати, -ся.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. розвідати — розві́дати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. розвідати — [роузв’ідатие] -айу, -айеиш  Орфоепічний словник української мови
  3. розвідати — див. розвідувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розвідати — РОЗВІ́ДАТИ див. розві́дувати.  Словник української мови у 20 томах
  5. розвідати — ВИВІ́ДУВАТИ (розпитуючи когось, оглядаючи щось, узнавати що-небудь таємне, приховане), РОЗВІ́ДУВАТИ, ВИСТЕ́ЖУВАТИ, ВИПИ́ТУВАТИ, ДОПИ́ТУВАТИСЯ, ДОВІ́ДУВАТИСЯ, ДІЗНАВА́ТИСЯ, ДОШУ́КУВАТИСЯ, ПРОВІ́ДУВАТИ рідше, ВИШПИГО́ВУВАТИ рідше, ДОСКІ́ПУВАТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
  6. розвідати — РОЗВІ́ДАТИ див. розві́дувати.  Словник української мови в 11 томах