розв'язати
Розв'язувати, -зую, -єш
сов. в. розв'язати, -жу, -жеш, гл.
1) Развязывать, развязать. Який бог зв'язав той нехай і розв'яже. Ном. — руки. Развести съ мужемь. Ой піду я до попа, поговору стиха: розв'яжи мі, попе, руки без біди, без лиха. Чуб. — світ. Освободить, дать волю. Зав'язала світ головонці, не розв'яжу й до віку. Чуб.
2) Разрѣшать, разрѣшить, истолковать. Снився мені сон дивненький.... Розв'яж мені, що то за сон, най я довше не думаю. Гол.
Словник української мови Грінченка