розгнівити

Розгнівити, -влю, -виш

гл. = розгнівати. Чим я тебе, моя матінко, розгнівила? Мил. 194. Розгнівить старшину! як то можна?.... та він тобі й зуби повибива. Канев. у.

Значення в інших словниках

1. розгнівити — розгніви́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розгнівити — див. розгнівати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розгнівити — РОЗГНІВИ́ТИ див. розгні́вати.  Словник української мови у 20 томах
4. розгнівити — СЕ́РДИТИ (викликати почуття гніву), ГНІВИ́ТИ, ГНІ́ВАТИ, ПРОГНІВЛЯ́ТИ, ЗЛИ́ТИ, ЗЛОСТИ́ТИ, ОЗЛО́БЛЮВАТИ, ОЗЛОБЛЯ́ТИ. — Док.: розсе́рдити, осе́рдити рідше розгніви́ти, розгні́вати, прогніви́ти, прогні́вати, погніви́ти...  Словник синонімів української мови
5. розгнівити — РОЗГНІВИ́ТИ див. розгні́вати.  Словник української мови в 11 томах