розгорітися

Розгорятися, -ряюся, -єшся

сов. в. розгорітися, -рюся, -ришся, гл.

1) Разгораться, разгорѣться. У печі вже розгоряється. Харьк. Ранок свіжий і росяний саме розгорявся. Левиц. Пов. 371.

2) Быть въ жару. Г. Барв. 345. Гриць розгорівся, Гриць розболівся, прийшов четвер, вже Гриць помер. Чуб. V. 428.

Значення в інших словниках

1. розгорітися — розгорі́тися 1 дієслово доконаного виду запалати; засвітитися; посилитися розгорі́тися 2 дієслово доконаного виду почервоніти; прийти в стан збудження  Орфографічний словник української мови
2. розгорітися — [розгоур’ітиес'а] -гориц':а  Орфоепічний словник української мови
3. розгорітися — див. розгорятися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. розгорітися — РОЗГОРІ́ТИСЯ див. розгоря́тися.  Словник української мови у 20 томах
5. розгорітися — о́чі розгоря́ються / розгорі́лися у кого. 1. Чий-небудь погляд, вигляд виражає почуття задоволення, захоплення і т. ін.; хтось радіє або стає збудженим. Треба бачити, як розгоряються у Костя очі, коли зайде мова про голубів! (О.  Фразеологічний словник української мови
6. розгорітися — РОЗГОРІ́ТИСЯ (почати горіти дедалі сильніше), РОЗПАЛИ́ТИСЯ, РОЗПЛОМЕНІ́ТИСЯ розм., РОЗОГНІ́ТИ діал.; РОЗПАЛА́ТИСЯ, РОЗПАЛАХКОТІ́ТИСЯ (РОЗПАЛАХКОТА́ТИСЯ), РОЗПАЛАХКОТІ́ТИ (РОЗПАЛАХКОТА́ТИ) (почати дуже палати, горіти яскравим полум'ям); РОЗЖЕ́ВРІТИСЯ...  Словник синонімів української мови
7. розгорітися — Розгорі́тися, див. розгоря́тися  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. розгорітися — РОЗГОРІ́ТИСЯ див. розгоря́тися.  Словник української мови в 11 томах