роздертися
Роздира́тися, -ра́юся, -єшся
сов. в. роздертися, -деруся, -решся, гл.
1) Разрываться, разорваться, разодраться. Єдному не роздертися надвоє. Ном. № 10342. У церкві надвоє роздерлась завіса. Чуб. ІІІ. 16.
2) Преимущ. несов. в. Очень кричать, орать. Угор. Харьк. г.
Словник української мови Грінченка