розжалитися

Розжаля́тися, -ля́юся, -єшся

сов. в. розжалитися, -люся, -лишся, гл. Огорчаться, быть огорченнымъ кѣмъ. Ой приїдь, приїдь, мій миленький, приїдь же ти до мене, розжалилося серденько моє, розжалилося на тебе. Чуб. V. 290.

Значення в інших словниках

1. розжалитися — розжа́литися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. розжалитися — -люся, -лишся, док., розм. Те саме, що розжалобитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розжалитися — РОЗЖА́ЛИТИСЯ, люся, лишся, док., розм. Те саме, що розжа́лобитися. Розжалився вовк над поросям, як ніжки поод'їдав (прислів'я); Ой приїдь, приїдь, мій милесенький, Приїдь же ти до мене, Розжалилося серденько моє (П.  Словник української мови у 20 томах
4. розжалитися — РОЗЧУ́ЛЮВАТИСЯ (ставати лагідним, ніжним, добрим), ЛАГІДНІ́ТИ, ЛАГІДНІШАТИ, М'Я́КНУТИ, РОЗМ'ЯКА́ТИ, РОЗМ'Я́КШУВАТИСЯ, ЗМ'Я́КШУВАТИСЯ, М'Я́КШАТИ, РОЗНІ́ЖУВАТИСЯ, РОЗТАВА́ТИ, РОЗТО́ПЛЮВАТИСЯ, РОЗТОПЛЯ́ТИСЯ, РОЗКИСА́ТИ розм. — Док.  Словник синонімів української мови
5. розжалитися — РОЗЖА́ЛИТИСЯ, люся, лишся, док., розм. Те саме, що розжа́лобитися. Ой приїдь, приїдь, мій милесенький, Приїдь же ти до мене, Розжалилося серденько моє (Чуб., V, 1874, 290); Вчитель розболівся так дуже, аж до смерті.  Словник української мови в 11 томах