розжвакати

Розжвакати, розжвякати, -каю, -єш

гл.

1) Разжевать. Таке жилаве тісто, що й не розжвякаєш.

2) Обдумать. Чуб. І. 250. Перше розжвакай, що маєш робити, або казати. Ном. № 3484.

Значення в інших словниках

1. розжвакати — розжва́кати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розжвакати — див. зрозуміти  Словник синонімів Вусика
3. розжвакати — і рідко розжвякати, -аю, -аєш, док., розм. Те саме, що розжувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. розжвакати — РОЗЖВА́КАТИ і рідко РОЗЖВЯ́КАТИ, аю, аєш, док., що і без дод., розм. Те саме, що розжува́ти. Перше розжвакай, що маєш робити або казати (Номис); Таке жилаве тісто, що й не розжвякаєш (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
5. розжвакати — РОЗЖВА́КАТИ і рідко РОЗЖВЯ́КАТИ, аю, аєш, док., розм. Те саме, що розжува́ти. Перше розжвакай, що маєш робити або казати (Номис, 1864, № 3484); Таке жилаве тісто, що й не розжвякаєш (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах