розлютуватися

I. Розлютува́тися, -ту́юся, -єшся

гл. Разозлиться. Як розлютується пані, як накинеться на неї. МВ. І. 52.

---------------

II. Розлютува́тися, -ту́юся, -єшся

гл. Распаяться.

Значення в інших словниках

1. розлютуватися — розлютува́тися 1 дієслово доконаного виду розсердитися розлютува́тися 2 дієслово доконаного виду розпаятися рідко  Орфографічний словник української мови
2. розлютуватися — див. сердитися  Словник синонімів Вусика
3. розлютуватися — I див. розлютовуватися. II -ується, док., заст. Розпаятися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. розлютуватися — РОЗЛЮТУВА́ТИСЯ¹ див. розлюто́вуватися¹. РОЗЛЮТУВА́ТИСЯ² див. розлюто́вуватися².  Словник української мови у 20 томах
5. розлютуватися — I. ЛЮТУВА́ТИ (бути в стані крайнього роздратування, гніву; дуже сердитися); ЛЮТИ́ТИСЯ, ЛЮТУВА́ТИСЯ, РОЗЛЮТО́ВУВАТИСЯ, РОЗЛЮ́ЧУВАТИСЯ, РОЗ'Я́ТРЮВАТИСЯ, БІСНУВА́ТИСЯ, ЗВІРІ́ТИ, СКАЖЕНІ́ТИ, ШАЛЕНІ́ТИ, ШАЛІ́ТИ, РОЗ'ЯРЯ́ТИСЯ, НАВІЖЕНІ́ТИ, НАВІСНІ́ТИ...  Словник синонімів української мови
6. розлютуватися — РОЗЛЮТУВА́ТИСЯ¹ див. розлюто́вуватися. РОЗЛЮТУВА́ТИСЯ², у́ється, док., заст. Розпаятися.  Словник української мови в 11 томах