Словник української мови Грінченка

розмайрин

Розмайрин, -ну

м. раст. Размаринъ. Rosmarinus officinalis. Вх. Пч. І. 12. Просив хлопчик розмайрину юрчик. Грин. III. 228.

Словник української мови Грінченка