Словник української мови Грінченка

розмежувати

Розмежувати

см. розмежовувати.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. розмежувати — розмежува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. розмежувати — див. розмежовувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розмежувати — РОЗМЕЖУВА́ТИ див. розмежо́вувати.  Словник української мови у 20 томах
  4. розмежувати — ВІДДІЛЯ́ТИ що від чого (бути межею, перепоною між чим-, ким-небудь), ВІДДІ́ЛЮВАТИ, РОЗДІЛЯ́ТИ кого, що, ВІДМЕЖО́ВУВАТИ, ВІДГОРО́ДЖУВАТИ, ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИ, ДІЛИ́ТИ кого, що, РОЗМЕЖО́ВУВАТИ що, РОЗ'Є́ДНУВАТИ кого. — Док.  Словник синонімів української мови
  5. розмежувати — РОЗМЕЖУВА́ТИ див. розмежо́вувати.  Словник української мови в 11 томах