Словник української мови Грінченка

розмокти

Розмока́ти, -ка́ю, -єш

сов. в. розмокти, -кну, -неш, гл. Размокать, размокнуть.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. розмокти — розмо́кти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. розмокти — див. розмокати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розмокти — РОЗМО́КТИ див. розмока́ти.  Словник української мови у 20 томах
  4. розмокти — РОЗМОКА́ТИ (ставати мокрим, м'яким або втрачати свою первісну форму), РОЗКИСА́ТИ, РОЗГАСА́ТИ, РОЗКВА́ШУВАТИ (про ґрунт, дорогу тощо). — Док.: розмо́кнути (розмо́кти розм.), розки́снути, розга́снути (розга́сти розм.), розква́ситися.  Словник синонімів української мови
  5. розмокти — РОЗМО́КТИ див. розмока́ти.  Словник української мови в 11 томах