Словник української мови Грінченка

розорва

Розо́рва, -ви

ж. = прірва? в розорву їсть. Жадно ѣстъ. Ном. № 12209.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. розорва — -и, ж., розм. Поквапне й надмірне споживання їжі. Їсти в розорву.  Великий тлумачний словник сучасної мови