Словник української мови Грінченка

розстановляти

Розстановля́ти, -ля́ю, -єш

сов. в. розстановити, -влю, -виш, гл. = розставляти, розставити. Розстановила усе на столі, як треба. Кв. І. 70.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. розстановляти — розстановля́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. розстановляти — див. розстановлювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розстановляти — РОЗСТАНОВЛЯ́ТИ див. розстано́влювати.  Словник української мови у 20 томах
  4. розстановляти — РОЗСТАНОВЛЯ́ТИ див. розстано́влювати.  Словник української мови в 11 томах