Словник української мови Грінченка

розстрятися

Розстряватися, -ряюся, -єшся

сов. в. розстрятися, -нуся, -нешся, гл. Разставаться, разстаться. Грин. III. 69. Душа з тілом розстрявалася. Харьк. г. Ліпш би не знатися, неже зараз і розстрятися. Ном. № 8783.

Словник української мови Грінченка