розсудець
Розсудець, -дця
м. Разлучающій, ссорящій сплетнями? см. розсудити 3. Бог дасть судця, а чорт розсудця. Ном. № 7381.
Словник української мови ГрінченкаРозсудець, -дця
м. Разлучающій, ссорящій сплетнями? см. розсудити 3. Бог дасть судця, а чорт розсудця. Ном. № 7381.
Словник української мови Грінченка