Словник української мови Грінченка

розчвакати

Розчвакати, -каю, -єш

гл. Расквасить. Він йому так пику й розчвакав. Новомоск. у. Слов. Д. Эварн.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. розчвакати — розчва́кати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. розчвакати — РОЗЧВА́КАТИ, аю, аєш, док. Розквасити, розбити. Він йому так пику й розчвакав (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах