Словник української мови Грінченка

роз'єднати

Роз'єднати, -ся

см. роз'єднувати, -ся.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. роз'єднати — роз'єдна́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. роз'єднати — див. роз'єднувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. роз'єднати — РОЗ'ЄДНА́ТИ див. роз'є́днувати.  Словник української мови у 20 томах
  4. роз'єднати — ВІДДІЛЯ́ТИ що від чого (бути межею, перепоною між чим-, ким-небудь), ВІДДІ́ЛЮВАТИ, РОЗДІЛЯ́ТИ кого, що, ВІДМЕЖО́ВУВАТИ, ВІДГОРО́ДЖУВАТИ, ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИ, ДІЛИ́ТИ кого, що, РОЗМЕЖО́ВУВАТИ що, РОЗ'Є́ДНУВАТИ кого. — Док.  Словник синонімів української мови