Словник української мови Грінченка

росплітати

Роспліта́ти, -та́ю, -єш

сов. в. росплести, -ту, -теш, гл. Расплетать, расплесть. Росла коса до пояса — ні росплести, ні росчесати. Чуб. V. 549.

Словник української мови Грінченка