роспужати
Роспужа́ти, -жа́ю, -єш
гл. = роспудити. Да й він мені не звертав, вірні коні роспужав. Чуб. V. 741.
Словник української мови ГрінченкаРоспужа́ти, -жа́ю, -єш
гл. = роспудити. Да й він мені не звертав, вірні коні роспужав. Чуб. V. 741.
Словник української мови Грінченка