ростріпувати

Ростріпувати, -ную, -єш

сов. в. ростріпа́ти, -па́ю, -єш, гл.

1) Растрепывать, растрепать. Чуб. V. 1033. Косо моя жовтенькая! не мати тя росчісує, візник бичем ростріпує. АД. І. 86.

2) Разбивать, разбить. Рострепати яйце. Дівка растрепала горнец. Вх. Уг. 266.