Словник української мови Грінченка

ростіч

Ро́стіч, -чі

ж. Разбродъ. у ро́стіч. Въ разсыпную, въ разныя стороны. Троянці также всі здрігнули і в ростіч, хто куди, махнули. Котл. Ен.

Словник української мови Грінченка