рудобривий Рудобри́вий, -а, -е Рыжебровый. Чужа пані рудобрива. Чуб. III. 247. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках рудобривий — рудобри́вий прикметник Орфографічний словник української мови рудобривий — РУДОБРИ́ВИЙ, а, е. Той, який має руді брови; з рудими бровами. Чужа пані рудобрива (П. Чубинський). Словник української мови у 20 томах