рунитися —
руни́тися дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
рунитися —
-иться, недок. 1》 Розвиваючись, густо рости, кущитися (про злаки і трави). 2》 Буяти добрими сходами, молодою зеленню; зеленіти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
рунитися —
РУНИ́ТИСЯ, и́ться, недок. 1. Розвиваючись, густо рости, кущитися (про злаки і трави). [Степан:] В полі хлібець людський зеленіє, а на панському почав рунитись (М. Кропивницький). 2. Буяти добрими сходами, молодою зеленню; зеленіти.
Словник української мови у 20 томах
рунитися —
КУ́ЩИТИСЯ (рости кущем, кущами, утворювати кущі); РУНИ́ТИСЯ (про злаки і трави — розвиваючись, густо рости). Не кущиться там пшениця, Де дурман-трава... (С. Олійник); Вереснева озима славно руниться (К. Гордієнко).
Словник синонімів української мови
рунитися —
Руни́тися, руню́ся, -ни́шся
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
рунитися —
РУНИ́ТИСЯ, и́ться, недок. 1. Розвиваючись, густо рости, кущитися (про злаки і трави). [Степан:] В полі хлібець людський зеленіє, а на панському почав рунитись (Кроп., II, 1958, 44). 2. Буяти добрими сходами, молодою зеленню; зеленіти.
Словник української мови в 11 томах