рядний

Рядний, -а, -е

Аккуратный, хозяйственный. Сама єм ся дивували, яшм била рядна: єдном мала телятище, і то єм не загнала. Гол. II. 449.

Значення в інших словниках

1. рядний — ря́дний прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. рядний — -а, -е, заст. Договірний. Рядна грамота. || у знач. ім. рядна, -ної, ж. Угода, договір.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. рядний — РЯ́ДНИЙ, а, е, заст. Договірний. Рядна грамота; // у знач. ім. ря́дна, ної, ж. Угода, договір. На корогвах уговір-рядну писали (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
4. рядний — РЯ́ДНИЙ, а, е, заст. Договірний. Рядна грамота; // у знач. ім. ря́дна, ної, ж. Угода, договір. На корогвах уговір-рядну писали (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах