свар

Свар, -ру

м. Брань, сердитые укоры. Злого ласкою більше улагодиш, як сварам. Котл. Н. П.

Значення в інших словниках

1. свар — свар іменник чоловічого роду діал.  Орфографічний словник української мови
2. свар — див. сварка  Словник синонімів Вусика
3. свар — -у, ч., діал. Сварка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. свар — СВАР, у, ч., діал. Сварка. [Тетяна:] Злого ласкою більше улагодиш, як сваром (І. Котляревський).  Словник української мови у 20 томах
5. свар — СВА́РКА (гостра розмова, що супроводжується докорами, образами), СВА́РА перев. мн., ЛА́ЙКА, КОЛОТНЕ́ЧА, РОЗРА́ДА, СУ́ТИЧКА, БАТА́ЛІЯ ірон., СВАРНЯ́ розм., ГРИЗНЯ́ розм. ГРИЗОТНЯ́ розм. рідше, ГРИЗО́ТА розм. рідше, КРИК розм., ЗА́КОЛОТ розм.  Словник синонімів української мови
6. свар — СВАР, у, ч., діал. Сварка. [Тетяна:] Злого ласкою більше улагодиш, як сваром (Котл., II, 1953, 56).  Словник української мови в 11 томах