Словник української мови Грінченка

свидовий

Свидови́й, -а́, -е́

1) Изъ дерева свид. Вирубай тридевять дубцов тернових, глодових, шипшинових і свидових. Грин. II. 34.

2) Не переспѣлый, чуть-чуть недозрѣлый. Чи не сиплеться пшениця? — Ні, вона саме свидова. Лубен. у. (Леонт.). Свидове жито. Мнж. 192. У нас молотять жито свидове, з його хліб смачніший бува.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. свидовий — -а, -е. 1》 Прикм. до свид. 2》 діал. Трохи недозрілий.  Великий тлумачний словник сучасної мови