Словник української мови Грінченка

свірні

Свірні, -нів

м. мн. Кандалы. А замкнули та Пилинка у желізні свірні. Гол. І. 161.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. свірні — Сві́рні: — кайдани [2,XIII]  Словник з творів Івана Франка
  2. свірні — -ів, мн., зах. Кайдани.  Великий тлумачний словник сучасної мови