селезник

Селезник, -ка, селезничок, -чка

м. ум. отъ селезень.

Значення в інших словниках

1. селезник — се́лезник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. селезник — -а, ч. Зменш.-пестл. до селезень 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. селезник — СЕ́ЛЕЗНИК, а, ч. Зменш.-пестл. до се́лезень 1. Не наступай, селезнику, утоньці на крильця (П. Чубинський).  Словник української мови у 20 томах
4. селезник — СЕ́ЛЕЗНИК, а, ч. Зменш.-пестл. до се́лезень 1. Не наступай, селезнику, утоньці на крильця (Чуб., V, 1874, 307).  Словник української мови в 11 томах