скапувати

Скапувати, -пую, -єш

сов. в. скапати, -паю, -єш, гл. Скатываться, скатиться по каплѣ, вытекать, вытечь по каплѣ. Усе додолу (сльози) скапують та й скапують. Рудч. Ск. І. 138. Бодай ти очі скапали. Kolb. І. 21. Як я що винен, най перед вашими очима як віск скапаю. Фр. Пр. 176.

Значення в інших словниках

1. скапувати — ска́пувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. скапувати — див. падати  Словник синонімів Вусика
3. скапувати — -ую, -уєш, недок., скапати, -аю, -аєш, док. 1》 неперех. Стікати краплями або повільно. || Танути зверху, з країв, укриваючись патьоками, струмочками розтопленої речовини; обпливати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. скапувати — СКА́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., СКА́ПАТИ, аю, аєш, док. 1. Стікати краплями або повільно. На колючках будяків тремтіли хисткі краплини, іноді скапуючи (Є. Гуцало); З мокрих дерев рідко скапує не струшена з ночі вода (В. Бабляк); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
5. скапувати — ска́пувати кро́в’ю. Дуже піклуватися про кого-небудь; переживати за когось, побиватися за кимсь. Боявся наш батько панського хліба. Не так уже за себе, — за нас, за дітей, кров’ю скапував (П. Козланюк). як (мов, ні́би і т. ін.) ска́пувати сві́чкою.  Фразеологічний словник української мови
6. скапувати — КРА́ПАТИ (падати, литися краплями), КРАПОТІ́ТИ підсил., КА́ПАТИ, КАПОТІ́ТИ підсил., КА́НУТИ розм.; СКРА́ПУВАТИ, СКА́ПУВАТИ (з чогось); НАКРАПА́ТИ (рідкими краплями). ЛЯ́ПАТИ, ЛЯПОТІ́ТИ підсил. (перев. видаючи певний звук); ЦЯ́ПАТИ діал., ЦЯПОТІ́ТИ підсил.  Словник синонімів української мови
7. скапувати — СКА́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., СКА́ПАТИ, аю, аєш, док. 1. неперех. Стікати краплями або повільно. На колючках будяків тремтіли хисткі краплини, іноді скапуючи (Гуц., Скупана.., 1965, 21); З мокрих дерев рідко скапує не струшена з ночі вода (Бабляк, Вишн.  Словник української мови в 11 томах