скаржити

Скаржити, -жу, -жиш

гл. — кого. Подавать жалобу на кого. Вишукавсь якийсь родич, шинкарю небіжчику, що скаржити прийшов. МВ. ІІ. 192. Вже їго перед паном Богом скаржит. Гн. II. 227.

Значення в інших словниках

1. скаржити — ска́ржити дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. скаржити — -жу, -жиш, недок., перех. і без додатка, рідко. Подавати скаргу (у 2 знач.) на кого-небудь; оскаржувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. скаржити — СКА́РЖИТИ, жу, жиш, недок., кого і без дод., рідко. Подавати скаргу (у 2 знач.) на кого-небудь; оскаржувати. Вже суд вибирався з нашого села виїздити на завтра, вже Чайченка випустили, – коли вишукавсь якийсь родич шинкарю небіжчику...  Словник української мови у 20 томах
4. скаржити — СКА́РЖИТИ, жу, жиш, недок., перех. і без додатка, рідко. Подавати скаргу (у 2 знач.) на кого-небудь; оскаржувати. Вже суд вибирався з нашого села виїздити на завтра, вже Чайченка випустили,— коли вишукавсь якийсь родич шинкарю небіжчику...  Словник української мови в 11 томах