скоромно

Скоромно

нар. — їсти. Ѣсть скоромное. Німець каже, що постить все половину: вдень їсть скоромно, а вночі постить. Ном. № 940.

Значення в інших словниках

1. скоромно — скоро́мно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. скоромно — СКОРО́МНО, присл.: Ї́сти скоро́мно див. ї́сти.  Словник української мови у 20 томах
3. скоромно — СКОРО́МНО, присл.: Ї́сти скоро́мно — скоромитися. Німець каже, що постить все половину: вдень їсть скоромно, а вночі постить (Номис, 1864, № 940).  Словник української мови в 11 томах