скрутитися

Скручуватися, -чуюся, -єшся

сов. в. скрути́тися, -чу́ся, -тишся, гл.

1) Сворачиваться, свернуться. Дерево гадюкою скрутилось. Стор. МПр. 66.

2) Потерпѣть неудачи въ дѣлахъ, свихнуться. Хоч би я за пана пішла: як моя доля така, то й пан скрутиться, а як моя добра доля, то піду за п'яницю, то й п'яниця поправиться. Ном. № 1663.

3) Только сов. в. Околѣть, умереть. Марк. 56.

4) Только сов. в. Сойти съ ума, обезумѣть. Гріх осиковою палкою бити і скотину, і людей, бо зараз скрутиться. Чуб. І. 76.

5) Безл. Прійтись плохо, тяжело. Ей, чоловіче, скрутиться тобі! от яконом буде бить. Рудч. Ск. І. 167.

Значення в інших словниках

1. скрутитися — скрути́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. скрутитися — див. вмирати  Словник синонімів Вусика
3. скрутитися — [скрутитиес'а] -утиец':а, -ут'ац':а  Орфоепічний словник української мови
4. скрутитися — див. скручуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. скрутитися — СКРУТИ́ТИСЯ див. скру́чуватися.  Словник української мови у 20 томах
6. скрутитися — (і) скрути́лося і (та) змоло́лося. 1. Швидко сталося, відбулося що-небудь. — Надто поспішно все вирішуєте, от де заковика. За одну мить і скрутилося і змололося (В. Собко). 2. кому. Дісталося кому-небудь за якусь провину. — Петре!...  Фразеологічний словник української мови
7. скрутитися — ЗБОЖЕВО́ЛІТИ (стати психічно хворим, божевільним), СПРИЧИНИ́ТИСЯ розм., ОДУРІ́ТИ розм., СТЕРЯ́ТИСЯ розм., ЗВИХНУ́ТИСЯ розм., СКРУТИ́ТИСЯ розм., НАВІДИ́ТИСЯ діал., ЗВАР'Я́ТІТИ діал., ЗВАРІЮВА́ТИ (ЗВАР'ЮВА́ТИ) діал.  Словник синонімів української мови
8. скрутитися — СКРУТИ́ТИСЯ див. скру́чуватися.  Словник української мови в 11 томах