слонь Слонь, -ня м., слонька, -ки, ж. пт. Scolopax rusticola, вальдшнепъ. Вх. Пч. II. 14. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках слонь — -я, ч. і слонька, -и, ж., зах. Вальдшнеп. Великий тлумачний словник сучасної мови слонь — слонь слон (ср, ст) ◊ бу́яти слоня в кара́фці → буяти ◊ слонь квадратовий незґраба (ср, ст) ◊ слоня роди́ти тихцем випускати гази; пукати (ст) ◊ як слонь в магази́ні (маґа́зині) про вайлувату, неповоротку людину (ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт