Слезный, изъ слезъ. Де плаче сестричка — слізная криничка. н. п.
Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках
слізний —
слі́зний прикметник
Орфографічний словник української мови
слізний —
(канал) сльозовий; (лист) П. перечулений; (тон) жалібний, благальний; пр. СЛІЗНО, (просити) сльозами, с. Христом-Богом і п. ф. від слізний.
Словник синонімів Караванського
слізний —
-а, -е. 1》 анат. Стос. до виділення сліз. Слізна залоза — залоза, яка виробляє сльозову рідину. Слізне озеро — розширення очної щілини біля медіального кута ока, куди поступає слізна рідина із кон'юнктивального мішка.
Великий тлумачний словник сучасної мови
слізний —
СЛІ́ЗНИЙ, а, е. 1. анат. Стос. до виділення сліз. Слізні залози; Слізний канал; Слізний мішок. 2. Стос. до сльози. Де плаче сестричка – слізная криничка (Сл. Б. Грінченка); По запалих щоках [брата] текли сльози й ховалися у вусах.
Словник української мови у 20 томах
слізний —
Слі́зний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
слізний —
СЛІ́ЗНИЙ, а, е. 1. анат. Стос. до виділення сліз. Слізні залози; Слізний канал; Слізний мішок. 2. Стос. до сльози. Де плаче сестричка — слізная криничка (Сл. Гр.); По запалих щоках [брата] текли сльози й ховалися у вусах.
Словник української мови в 11 томах