собачня

Собачня, собашня, -ні

ж. соб. Собаки. Чуб. II. 144. Греб. 408. Заскавучала собачня. Стор. МПр. 111.

Значення в інших словниках

1. собачня — собачня́ іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. собачня — -і, ж., збірн., розм. Собаки. || Уживається як лайливе слово.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. собачня — СОБАЧНЯ́, і́, ж., збірн., розм. Собаки. Незабаром знов .. загуділи роги і заскавучала собачня (О. Стороженко); Коли десь за лісом посилювалися голоси і люто гавкала собачня, розвідники міцніше стискували автомати (П. Автомонов); * У порівн.  Словник української мови у 20 томах
4. собачня — Собачня́, -чні́, -чне́ю (зб.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. собачня — СОБАЧНЯ́, і́, ж., збірн., розм. Собаки. Незабаром знов.. загуділи роги і заскавучала собачня (Стор., І, 1957, 390); Коли десь за лісом посилювалися голоси і люто гавкала собачня, розвідники міцніше стискували автомати (Автом., Коли розлуч.  Словник української мови в 11 томах