совганка —
со́вганка іменник жіночого роду розм.
Орфографічний словник української мови
совганка —
Со́вганка. Ковзанка, ковзання. Черевики до совганки для панів і пань (Б., 1902, рекл.); По обіді закинула Ганнуся лижви на плечі й поїхала на совганку, а я пішла на годину конверзації англійської мови (Коб., Valse melancolique, 98) // порівн. пол.
Українська літературна мова на Буковині
совганка —
-и, ж., розм. Те саме, що ковзанка. || Спускалка.
Великий тлумачний словник сучасної мови
совганка —
СО́ВГАНКА, и, ж., розм. Те саме, що ко́взанка; // Спускалка. По обіді закинула Ганнуся лижви на плечі і поїхала на совганку (О. Кобилянська).
Словник української мови у 20 томах
совганка —
со́вганка ковзанка (ср, ст): Пані вчить свої діти, іде з ними на прохід, совганку, санковання, соняшні купелі (Авторка)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
совганка —
КО́ВЗАНКА (крижаний майданчик для ковзання), КО́ВЗАЛКА розм., СКО́ВЗАЛКА розм., СКО́ВЗАНКА розм., СО́ВГАНКА розм., СО́ВГАЛКА розм., СКО́БЗАЛКА діал.; КАТО́К (перев. спеціально обладнаний майданчик).
Словник синонімів української мови
совганка —
СО́ВГАНКА, и, ж., розм. Те саме, що ко́взанка; // Спускалка. По обіді закинула Ганнуся лижви на плечі і поїхала на совганку (Коб., До світа, 1905, 12).
Словник української мови в 11 томах