Словник української мови Грінченка

совершити

Соверши́ти, -шу́, -ши́ш

гл. Выводить верхъ, заканчивать (напр. стогъ). Розчали класти стіжок, та ще не совершили. Волч. у.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. совершити — моск. учинити  Словник чужослів Павло Штепа