Словник української мови Грінченка

сомирити

Сомиряти, -ряю, -єш

сов. в. сомири́ти, -рю, -риш, гл. Смирять, смирить. Бо сам Господь — свята правда, сомиряє неправду. ЗЮЗО. I. Матер. 23.

Словник української мови Грінченка